Марш норманів: Difference between revisions
From WikiSpiv
m (Text replacement - "Category:Основні_пісні" to "") |
No edit summary |
||
| Line 1: | Line 1: | ||
<credits> | <credits> | ||
Слова | Слова: Корнило Устіянович | ||
Музика: Анатоль Вахнянин | |||
</credits> | </credits> | ||
<spiv> | <spiv> | ||
| Line 30: | Line 31: | ||
:Грізна, грізна, грізна Валькирія. | :Грізна, грізна, грізна Валькирія. | ||
</spiv> | </spiv> | ||
== Історія == | |||
From "Маршові Пісні ч.1" (Ню Йорк 1954) (редактор Др. Б. Кудрик): | |||
<blockquote> | |||
Пояснення: Нормани (в старих українських літописах Варяги) північно-ґерманський народ у теперішній Скандинавії, предки Данців, Шведів, і Норвежців. Валькирія, правильніше Валькіра - за поганським вірюванням давніх Ґерманів і Норманів одна з гурту богинь-дівиць, що уводять душі поляглих героїв до "Вальгаллі," цебто до раю ("той з Одіном вічним в Вальгаллі ясніє"). Одін, теж Водан, Вотан, це найвищий бог поганських Ґерманів і Норманів, бог війни. - Ця пісня, твір старогалицького композитора Анатоля Вахнянина (1841-1908) є боєвою піснею варяжських полків із драми Корнила Устіяновича "Ярополк," якої зміст узятий із княжої доби, з часів заряжських боєвих подвигів. | |||
</blockquote> | |||
== Виконання == | == Виконання == | ||
* [https:// | * [https://soundcloud.com/v-sokyra/p2shhupv6szm?in=dmytro-ternoviy/sets/cw6clyspj4st Кому вниз] | ||
[[Category:Пластові_пісні]] | [[Category:Пластові_пісні]] | ||
[[Category:Пісні]] | [[Category:Пісні]] | ||
Revision as of 04:03, 25 June 2024
Слова: Корнило Устіянович
Музика: Анатоль Вахнянин
По морю, по морю, по плинних валах,
По морю, по морю, по плинних валах,
Пливем на щоглистих, щоглистих зміях,
Пливем на щоглистих, щоглистих зміях,
За нами, за нами буйний вітер віє.
За нами, за нами буйний вітер віє.
Грізна, грізна, грізна Валькирія.
Грізна, грізна, грізна Валькирія.
Гей хлопці-молодці, меч гострий в руці
Гей хлопці-молодці, меч гострий в руці
Привернем всю землю, привернем краї.
Привернем всю землю, привернем краї.
Стаху ми не знаєм, бо щитом нас криє.
Стаху ми не знаєм, бо щитом нас криє.
Грізна, грізна, грізна Валькирія.
Грізна, грізна, грізна Валькирія.
Хто верне додому, той з золота п'є
Хто верне додому, той з золота п'є
А хто в лютій січі, у січі умре
А хто в лютій січі, у січі умре
Той з Одіном вічно в Вальгаллі ясніє
Той з Одіном вічно в Вальгаллі ясніє
Грізна, грізна, грізна Валькирія.
Грізна, грізна, грізна Валькирія.
Історія
From "Маршові Пісні ч.1" (Ню Йорк 1954) (редактор Др. Б. Кудрик):
Пояснення: Нормани (в старих українських літописах Варяги) північно-ґерманський народ у теперішній Скандинавії, предки Данців, Шведів, і Норвежців. Валькирія, правильніше Валькіра - за поганським вірюванням давніх Ґерманів і Норманів одна з гурту богинь-дівиць, що уводять душі поляглих героїв до "Вальгаллі," цебто до раю ("той з Одіном вічним в Вальгаллі ясніє"). Одін, теж Водан, Вотан, це найвищий бог поганських Ґерманів і Норманів, бог війни. - Ця пісня, твір старогалицького композитора Анатоля Вахнянина (1841-1908) є боєвою піснею варяжських полків із драми Корнила Устіяновича "Ярополк," якої зміст узятий із княжої доби, з часів заряжських боєвих подвигів.