Марш норманів

Слова: Корнило Устіянович

Музика: Анатоль Вахнянин

По морю, по морю, по плинних валах,

Пливем по щоглистих, щоглистих зміях,

За нами, за нами буйний вітер віє.

Грізна, грізна, грізна Валькирія!

Гей хлопці-молодці, меч гострий в руці

Привернем всю землю, всю землю краї.

Страху ми не знаєм, бо щитом нас криє.

Грізна, грізна, грізна Валькирія!

Хто верне додому, той з золота п'є

А хто в лютій січи, у січи умре

Той з Одіном вічним в Вальгаллі ясніє

Грізна, грізна, грізна Валькирія!

Ура! Ура! Ура!

Історія[ ]

From "Маршові Пісні ч.1" (Ню Йорк 1954) (редактор Др. Б. Кудрик):

Пояснення: Нормани (в старих українських літописах Варяги) північно-ґерманський народ у теперішній Скандинавії, предки Данців, Шведів, і Норвежців. Валькирія, правильніше Валькіра - за поганським вірюванням давніх Ґерманів і Норманів одна з гурту богинь-дівиць, що уводять душі поляглих героїв до "Вальгаллі," цебто до раю ("той з Одіном вічним в Вальгаллі ясніє"). Одін, теж Водан, Вотан, це найвищий бог поганських Ґерманів і Норманів, бог війни. - Ця пісня, твір старогалицького композитора Анатоля Вахнянина (1841-1908) є боєвою піснею варяжських полків із драми Корнила Устіяновича "Ярополк," якої зміст узятий із княжої доби, з часів заряжських боєвих подвигів.

Варіянт[ ]

Пливем по щоглистих, щоглистих зміях,
Пливем на щоглистих, щоглистих зміях,

Гей хлопці-молодці, меч гострий в руці
Гей гей хлопці-молодці, меч гострий в руці

Привернем всю землю, привернем краї.
Привернем всю землю, всю землю краї.

Страху ми не знаєм, бо щитом нас криє.
Грізна, грізна, грізна Валькирія!
Страху не знаєм, щитом криє грізна
Грізна, грізна Валькирія!

А хто в лютій січи, у січи умре
А хто в лютій січі, у січі умре

Той з Одіном вічним в Вальгаллі ясніє
Той з Одіном вічно в Вальгаллі ясніє

Виконання[ ]

Кому вниз